| |||
|
Криза моралі Автор: Сергей Гайдук Дата: 19.08.2009 20:22 Не зважаючи на економічну, фінансову чи політичну кризи, за будь-яких обставин, кожна нація, народ має цінувати, оберігати й не втрачати певні моральні цінності. І це єдиний вимір моралі суспільства. Випробовування, перевірка на міцність совісти, духу, мужності людини є лакмусовим папером, температурою, настроями народу, його реакцій на ситуації, які виникають час від часу в цьому життєвому просторі. Важко за логікою зрозуміти, чому вдруге голосують за нинішнього мера столиці України, який ще після першого обрання, довів свою неспроможність не те, що керувати мегаполісом, а й навіть просто бути керівником будь-якого рівня, чи народним обранцем. Разом з його командою “професіоналів”, які наразі навчають як стати успішними в кар’єрі, а сам голова столичної адміністрації пише книги, й публічно заявляє про свої надзвичайні здібності, вихваляється про себе стосовно найкращого студента усіх часів і народів, най фахового мера тощо. Переконаний, що український народ не настільки зубожів, щоб це не відчувати й не помічати. А тих, хто купився за кілограм гречки й пляшки простроченої олії я не звинувачую. Але ж бабусі й дідусі – основа електорату, які віддали голоси за “чинного мера”, зробивши такий вибір не усвідомили за чий рахунок ця “персональна допомога” їм надійшла. За рахунок їх дітей, онуків, правнуків. Як може будь-яка людина закликати, щоб його любили? Чи це не зубожіння моралі? Чи коротка пам'ять у киян на запевнення мера щодо не підвищення тарифів на комунальні послуги (вода, тепло тощо)? І що ми маємо. З 1 липня тарифи зросли в два рази. Навожу конкретний приклад. Якщо рахунок за звичайну трикімнатну квартиру без особливих планувань складав у 2008 році 445 грн., з 2009 – 563 грн., то починаючи з зазначеного терміну треба буде сплачувати ….? грн. це не враховуючи тарифи на світло й послуги консьєржів. І все це при зарплаті в 1880 грн. (не забуваймо про ціни на продукти, одяг тощо). Чи ці послуги покращились, чи вода стала чистішою, чи тепліше стало в зимовий період в помешканнях, чи ліфти у всіх під’їздах працюють належно, чи місто стало чистіше, екологічніше для проживання? Мабуть, найважливіше для мера підтримувати іноземних місіонерів, які “допомагають” обдурити народ, прикриваючись вірою в Бога? Чи мо” подобається впровадження реформ в столичній медицині, освіті, комунальному господарстві з їхніми незаконними, антиконституційними рішеннями? Чи може нині українець навіть середнього класу сплатити за хірургічну операцію розміром 25 тисяч гривень офіційно при середньомісячному заробітку в 1500 гривень? До слова, навіть сплативши ці гроші людина не має гарантії на життя. Це репліка про місто. А тепер про село. Мораль суспільства деградована й помітно проникла й туди. Якщо ще донедавна в селах залишалися ознаки моралі, совісти, порядності й інших чеснот, притаманних українцям, то переважна більшість сучасників, мабуть, зважаючи на всі зазначені причини, стали моральними збоченцями. Крадуть один в одного все, що можливо вкрасти. Гостинність, доброзичливість до сусідів, односельців залишилась в минулому. Шкода, що так швидко люди втрачають добрі риси й перетворюються в аморальних монстрів. Все ж, є сподівання, і так має бути, щоб добро перемагало зло. Автор: Сергей Гайдук
Ваши комментарии |